Білогі́р’я (до 1946 року — Ляхівці) — селище міського типу в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. До 17 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Білогірського району. Населення: 5709 мешканців (перепис 2001), 5483 мешканці (2011).
Селище засноване 1441 року. Магдебурзьке право отримало з 1583 року.
В околицях Білогір’я виявлено залишки трипільської культури (ІІІ тис. до н. е.), населення та курганний могильник бронзової доби (II тисячоліття до н. е.), а також кілька поселень черняхівської культури.
Перша згадка про Ляхівці датується 1441 роком, коли за привілеєм великого литовського князя Казимира IV стало належати шляхтичу Дениску Мокосійовичу. Пізніше посідачкою Ляхівців була королева Польщі Бона Сфорца.
Оригінальну назву місцині дали «ляхівські двори» — польські оселі переселенців з «Країни тисячі озер» — Мазурі.
Князь Юзеф-Олександр-Доброгост Яблоновський збудував тут замок. У 1780-х рр. цей же власник підтвердив містечку магдебурзьке право (вперше надане ще 1583 р.), а також надав печатку «ляховецької магдебургії» з зображенням великого герба Яблоновських (щит чотиричастинний; у першій частині — герб «Прус ІІІ», у другій — «Прус І», у третій — «Злотоголенчик», у четвертій — «Коси»; зразки такої печатки, відомі з 1780-х — 1790-х рр., відомі з документів архіву Яблоновських—Сапіг у фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника).
Братська могила в селищі
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Ляховецької волості Острозького повіту Волинської губернії, мешкало 2368 осіб, налічувалось 296 дворів, існували 4 православні церкви, 2 часовні, костел, школа. За ½ версти розташовувалось садиба Леонцине з 3 млинами, ярмарком, винокурним заводом.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5401 особи (2634 чоловічої статі та 2767 — жіночої), з яких 3890 — православної віри та 1384 — юдейської.
Статус селища міського типу Білогір’я отримало з 1960 року.
У Незалежній Україні
1 лютого 2018 року Білогірська селищна рада, в ході децентралізації, об’єднана з Білогірською селищною громадою.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, смт увійшло до складу Шепетівського району.
